Це був дивовижний вечір – сумний і одночасно хвилюючий, радісний і зворушливий. Час пролетів так швидко, що ми навіть не помітили. Позаду дитинство, попереду – багато доріг. Попереду велике життя, все те про що мріялось, все незвідне, хвилююче. Та завжди за спиною буде медичне училище, яке згадаємо не раз, на яке не раз обернемось думками .